- призвідник
- -а, ч.Той, хто зачинає, організує що-небудь. || Той, хто спричиняє що-небудь. || Винуватець чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
призвідник
Смотреть что такое "призвідник" в других словарях:
призвідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
призвідець — дця, ч., розм. Те саме, що призвідник … Український тлумачний словник
призвідниця — і. Жін. до призвідник … Український тлумачний словник
призвідця — і, ч., розм. Те саме, що призвідник … Український тлумачний словник
винуватець — 1) (чого той, хто спричиняє що н., зазв. погане), призвідник, призвідець, призвідця 2) (той, хто вчинив що н. погане, завинив у чомусь), винний, винуватий, провинник Пор. злочинець … Словник синонімів української мови
організатор — (той, хто організовує, засновує, налагоджує / впорядковує що н.), призвідник, призвідець, призвідця; заводій (перев. витівок, бенкетів, сварок), заводіяка … Словник синонімів української мови
бешкетник — а, ч. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. || Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує … Український тлумачний словник
гершт — а, ч. Ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник … Український тлумачний словник
заводій — я/, ч., розм. 1) Призвідник витівок, бешкетів, сварок і т. ін. 2) Той, хто заводить пісню, заспівує; заспівувач … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
